ЯН АМОС КОМЕНСЬКИЙ: МИСЛИТЕЛЬ-ГУМАНІСТ, ІДЕОЛОГ ТА ЗАСНОВНИК ДИДАКТИКИ

Анотація

Статтю присвячено огляду біографії та просвітницькій діяльності видатного мислителя, реформатора Середньовіччя й основоположника дидактики – Яна Амоса Коменського. Визначено, що ключовими ідеями «Великої дидактики» Я. Коменського є розуміння важливості загальнодоступної освіти, яка широко охоплює різні галузі знань. Автор акцентує на тому, що Я. Коменський ще у ХVII ст. вважав право на освіту невід’ємним правом кожної людини. Визначено, що Я. Коменський жив у період оформлення багатьох наук, а соціальні негаразди штовхали його до роздумів над їх вирішенням. Засобом усунення суспільних вад він вважав поширення просвітництва серед усіх верств суспільства та ефективно організованому вихованні. Я. Коменський став основоположником педагогіки Нового часу та був видатним суспільним діячем. Автором статті аналізується біографічна характеристика Девіда Сміта просвітницької діяльності середньовічного реформатора – Я. А. Коменського. Аналіз спрямований на теоретичне оформлення основних світоглядних, релігійних та матеріалістичних позицій. У дослідженні якісно поєднується симбіоз соціально-філософських категоріальних рішень та успішного світового поступу. Визначено, що Я. Коменський був не тільки науковцем, але й глибоко релігійною людиною. Він вірив у вічне існування душі та загробне життя, хоча і частково відійшов від традиційного релігійного світогляду. На думку Я. Коменського, головна мета виховання полягає у розвитку людської сутності, яка присутня у кожного. Він вважав людину найбільш досконалою істотою, яка має невід’ємне право на розвиток своїх обдарувань і талантів. Правильно вихована людина повинна мудро застосовувати свої навички для служіння соціуму. Визначено, що провідною ідеєю Я. Коменського було підсумування та зведення воєдино усіх відомих людству наукових знань. Цей процес названий пансофією, він також передбачає, що науковий звід повинен стати надбанням всього людства, незалежно від расової чи національної приналежності. Автор доходить висновку, що до Я. Коменського ще не існувало цілісного уявлення про виховання та навчання.