Науковий журнал "Графе"

ПРОТЕСТАНТИ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ У 20 – 30-ті рр. ХХ ст.: ПОЛІТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Роман Сітарчук — Mon, 26 Dec 2022 00:00:00 +0000

У статті порушено проблему загального політико-історичного аналізу протестантського руху в розрізі партійно-державної політики радянської України у 20–30-ті рр. ХХ ст. Вивчення державно- церковних відносин поліконфесійного українського суспільства загалом та окремо протестантських течій актуалізує нове наукове осмислення державної релігійної політики на різних етапах розвитку історичного минулого й сьогодення. Баптисти, євангельські християни, адвентисти сьомого дня та християни євангельської віри (п’ятдесятники) досліджуються у поєднанні принципів об’єктивності, світоглядного плюралізму, комплексності, методологічних засад математичної статистики, компаративістики та проблемно-хронологічного методу. Студіювання побудовано на використанні архівних матеріалів двох центральних та чотирьох обласних архівів України. У результаті дослідження визначено два періоди у розвитку протестантського руху. Перший (1920‒1928 рр.) відзначений зовнішньою лояльністю та приховано спрямованою дискредитацію, розколом протестантських організацій, проте у той же час розширенням їхньої діяльності, розбудовою власних інституцій. Найбільшою активністю та територіальною мобільністю відзначено християн євангельської віри. Другий (1929–1939 рр.) етап позначений відкритою антипротестантською політикою, утисками та руйнацією українських інституцій протестантів. Значна частина протестантських громад чисельно зменшилася, але продовжувала діяти без реєстрації, напівлегально до кінця 30-х рр.

ВІЗУАЛЬНА РИТОРИКА ПРОТЕСТАНТСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ (НА ПРИКЛАДІ АДВЕНТИСТСЬКИХ ЦЕРКОВ У КИЄВІ)

Петро Котляров — Mon, 26 Dec 2022 00:00:00 +0000

У статті розглядаються особливості архітектури молитовних будинків церкви адвентистів сьомого дня в Україні, починаючи з кінця ХІХ століття до наших днів. Було зроблено спробу дати пояснення феномену розвитку готичних елементів у будівництві молитовних будинків кінця XX – початку XXI століття, хронологічного періоду, який співпав із розпадом Радянського Союзу та здобуттям Україною незалежності. Встановлено зв’язок та роль архітектури з догматичними основами віровчення церкви АСД. Дослідження частково звертається до методологічних підходів, запропонованих Ервіном Панофським у його роботі Готична архітектура і схоластика. Констатується, що архітектура молитовних будинків значною мірою залежала від політичного устрою та релігійного клімату в державі. Вказано, що до 1917 року, до більшовицького перевороту, нові протестантські рухи, у тому числі й церква адвентистів сьомого дня, майже не мали змоги будувати молитовні будинки та зазнавали гонінь, оскільки в Російській імперії існувала специфічна система державно- конфесійних відносин. Показано, що після більшовицького перевороту 1917 р. становище тих церков, які базувалися на вченнях, занесених із Західної Європи та США, піддавалися винятковій обструкції, а їхні священнослужителі репресувалися. Тому всі існуючі молитовні будинки мали вигляд бараків, не виділяючись серед житлових та промислових споруд. Така ситуація багато в чому зберігалася до розпаду СРСР. На підставі аналізу архітектурних особливостей трьох головних церковних споруд міста Києва продемонстровано, що з здобуттям Україною незалежності архітектори під час реконструкції та будівництва молитовних будинків звертаються до запозичення готичних елементів. Встановлено, що це звернення пов’язане з тим, що у своєму образі готичні споруди, поряд з естетикою, здатні втілити важливі теологічні ідеї та служити візуальною проповіддю. Наголошується, що церква адвентистів сьомого дня у своїй діяльності відкрита та орієнтується на євангелізацію суспільства, а тому їй важливо не лише заявити про свою догматику, а й показати органічний зв’язок із ранньою історією християнської церкви. У сукупності з високим естетичним змістом готичний вигляд споруд дозволив новим церквам стати привабливими духовними центрами та важливими архітектурними домінантами міста.

ПРОТЕСТАНТИ-П’ЯТИДЕСЯТНИКИ В ПІСЛЯВОЄННИХ РЕПРЕСІЯХ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ 1945 – 1953 РР.

Михайло Федоренко — Mon, 26 Dec 2022 00:00:00 +0000

У статті розглянуто одну з драматичних сторінок історії релігійного руху п’ятидесятників, яка пов’язана з репресіями, що проводилися проти них у післявоєнні роки 1945–1953 рр. (період пізнього сталінізму). Об’єктом дослідження є громади п’ятидесятників півдня України, які діяли на території сучасних Миколаївської і Одеської областей. Надано історіографію питання. Показано, що, не зважаючи на ґрунтовні наукові студії щодо діяльності протестантських рухів в Україні за радянські часи, окремих розвідок, пов’язаних з п’ятидесятниками, замало. Здебільшого рух останніх вивчався в контексті з іншими протестантськими конфесіями, як правило, з баптистами. Репресії 1945 – 1953рр. висвітлені недостатньою мірою. На основі чотирнадцяти справ, які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України й архіві УСБУ в Миколаївській області, показано роботу репресивних органів (НКДБ – МДБ УРСР) щодо виявлення та знешкодження керівників і активістів громад п’ятидесятників українського Півдня. Як приклад, наведена особова справа Кица Андрія Михайловича, заарештованого в 1946 р. і засудженого на покарання в виправних таборах у 1947 р.. Проаналізовано зміст інших справ. Показано безглуздість і штучність звинувачень і суворість вироків.

ПОТЕНЦІЙНА МОЖЛИВІСТЬ ІСНУВАННЯ ПОЗАЗЕМНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Іван Остащук — Mon, 26 Dec 2022 00:00:00 +0000

Авторами статті розглянута еволюція уявлень людства, про існування позаземного життя та походження різних космічних явищ; проблема «природне / штучне» та сутність терміну «позаземна цивілізація»; проаналізовано способи виявлення потенційної кількості цивілізацій у Всесвіті. З’ясовано, що у міру того, як людство досліджувало космос, гіпотетичне перебування позаземних цивілізацій переміщалося все далі від нашої планети. У телескоп ми спостерігаємо мільярди інших галактик, подібних до нашої, а численні дослідження показують, що навколо інших зірок, також обертаються планети із подібними умовами, що й на землі. Останні позначають терміном «екзопланети». Американський радіоастроном Френсіс Дрейк здійснив першу в історії офіційну спробу вступити у контакт із позаземними цивілізаціями, проте вона не виправдала сподівання, адже, щоб прийняти повідомлення та надати відповідь, істоти повинні мати необхідну апаратуру. Дана робота отримала назву «Search for ExtraTerrestrial Intelligents» (Пошук позаземних цивілізацій). Пізніше астрономи вдосконалили способи та засоби пошуку. 1992 року НАСА розпочало найбільшу програму пошуку позаземних цивілізацій, розраховану на десять років, що отримала назву СЕРЕНДІП – «пошук позаземного радіовипромінювання від сусідніх розвинених цивілізацій», найпотужніші телескопи у віті постійно прослуховують зоряне небо у надії спіймати сигнал від інших розумних істот. Автори дійшли висновку, що на даному етапі випромінювання земних радіостанцій поширилося лише на одну тисячну частину радіусу нашої Галактики, тому не може бути виявлене інопланетними істотами. Існує гіпотеза, яка стверджує, що виникнення розумних істот є закономірною стадією розвитку будь- якої матерії за якою існування поземних цивілізацій неминуче, проте на даному етапі офіційного підтвердження їх існування немає. Скептики стверджують, що людство є унікальним і ніяких інших цивілізацій не існує або з невідомих нам причин життя поза межами Землі не встигає розвинутися до високого рівня, через несприятливі екологічні умови. Швидкі радіосплески невідомого походження пояснюють злиттям нейтронних зірок, активністю чорних дір та іншими космічними явищами природного походження.

БОГОСЛОВСЬКА АНАЛІТИКА УКРАЇНСЬКИХ ПРОТЕСТАНТІВ ЩОДО ПАНДЕМІЇ COVID-19

Максим Балаклицький — Sun, 26 Dec 2021 00:00:00 +0000

У статті розглядається реакція українських протестантів на пандемію Covid-19. Найважливішим для протестантських богословів було обговорення впливу та наслідки пандемії для церковного життя. Більшість протестантів погодилися на гібридну модель Росії церковного поклоніння: онлайн-офлайн як прояв відкритої реакції на зміни, що виникли в результаті введення державних карантинних обмежень. Під час пандемії українським протестантам вдалося відійти від усталеної моделі побудови церкви та прийняття її парадигми як тіла Христового. В обмежених умовах цифрове протестантське богослов›я почало набирати обертів у формі проповідей, дискусії, онлайн- трансляції тощо. Між ними досі триває пошук «золотої середини»: дотримуватися традиційних форм церковної діяльності чи надати перевагу «життю» в Інтернеті, за православною моделлю Росії. Українська культура переконує, що «справжнє» богослужіння може відбуватися лише у спеціальних кімнатах. Під час пандемії серед протестантів народилася низка есхатологічних теорій, підкріплені страхом за своє життя, що призвело до зменшення кількості вірян у Росії. Однак, поряд з негативними сторонами пандемії, існувала низка позитивних. Наприклад, віряни переглядають свої стосунки з Богом і церковною спільнотою як реакція на державні та церковні обмеження. Це було цифрове пробудження, яке дозволило церквам представити себе в Інтернеті за незвичних умов. Більше того, зроблено новий акцент на тезі Нового Завіту про те, що церква ‒ це не будівля, а соціальна спільнота вірян, які можуть служити Богові поза межами конкретної будівлі.